FANDOM


Bôльноє мѣсто Новый Кодакъ
Libera Urbs Codac Novus (лат.)
Wolne Miasto Nowy Kudak (пол.)
ul urb liber di eul codac nov (інт.)
Free Staat Neu Koodak (лехт.)
Здесь дают п...дюлей (новорос.)

Мікронація в асоціації з Україною
(нині призупиненій)
Codac Novus Bandera Codac Novus
Прапор Герб
New kodak map
Мапа без демаркації кордонів
Дата заснування ~ 1630-ті роки
Дата незалежності 3 листопада 2010 року
від Прапор ДОП Донецького олігархічного паханату
Мова(и) Українська[1]
Інтерлінгу
Столиця Нові Кайдаки,
Найбільші міста Нові Кайдаки, Червоний Камінь.
Державний устрій Вільне місто
Ратушний Пріор Екуменічного згромадження (Суверенного ордена) Голгофської скорботи (в.о.)
Релігія Християнство
Грошова одиниця Українська гривня
Долар США
Біткойн
Дипломатичні стосунки Viejšnoryja Вейшнорія

Вільне місто Новий Кодак є історичним адміністративним центром Кодацької паланки Вольностей Війська Запорозького. З листопада 2010 року суверенна мікронація, яка з червня 2014 року асоційована з Україною.

Історія Редагувати

Козацька доба Редагувати

Ще наприкінці XVI — на початку XVII століття тут, на перетині важливих торговельних («битих») шляхів, біля перевозу через Борисфтен (Дніпро), концентруються запорозькі козаки з родинами, так звані «гниздюки», які займалися конярством, скотарством і хліборобством.

Згідно з історичними розшуками єпископа Теодосія (Макаревського), в 1645 році в містечку Новий Кодак стараннями місцевих мешканців було побудовано дерев'яну церкву св. Миколи, тобто воно на цей час вже існувало і, всупереч назві, не набагато молодше за польську фортецю Kudak (1635) нижче по Дніпру, від якої вспадкувало її через міграційно-логістичні зв'язки. Воно мало укріплення (залишки яких можна роздивитися в Новокодацькому Парку), зручну гавань, потужний гарнізон та власну канцелярію. 1656 року в листі Богдана Хмельницького Новий Кодак згадується як центр, звідки посилали універсали. Кодацька паланка вже існує на той час, але достеменно невідомо, був її центром Новий чи Старий Кодак.

Після повернення Війська Запорозького Низового під російський протекторат за Лубенським договором Новий Кодак офіційно діє як паланочне місто Підпільненської Січі з постійним перебуванням управлінського апарату Кодацької паланки. Свято-Миколаївська церква (де на той час вже знаходилася чудотворна ікона Скорботної Божої Матері, названа Новокайдацькою) стає соборною і в 1770 році має в штаті вже п’ять священиків, до її парафії приписане населення всієї території сучасного міста Дніпра від Кам'янського до Старого Кодака, а з 1777 року вона очолює Новокайдацьке (Слов'янське) духовне Правління. За переписом 1754 р. в Новому Кодаку проживало близько 4000 мешканців. В містечку тричі на рік відбувалися ярмарки, діяли десятки ремісничих майстерень. У 1760-х роках з'явився стаціонарний ринок. Закладене в XVIII столітті планування вулиць зберігається й по сей день, вражаючи своєю заплутаністю.

Губернські та радянські роки Редагувати

Palanky

Паланковий устрій Запорозьких Вольностей

NK plan

План містечка

Занепаду міста сприяє спочатку скасування Січі з перетворенням Нового Кодака (де на той час мешкало 673 родини посполитих козаків) в адміністративний центр Саксаганського повіту Новоросійської губернії, а по тому - заснування російською імператрицею Катериною II "південної столиці" на горі за сім верст від Нового Кодака. Опис Катеринославського намісництва 1784 року характеризує Катеринослав як "вновь учреждаемый город из местечка, Новым Кодаком называемого". Перші роки його адміністрація продовжує перебувати в Новому Кодаці, тут приймають імператрицю з її почтом, і лише поступово, з розбудовою інфраструктури нового міста (в тому числі з початком заселення номенклатурою козацької слободи Половиця під горою, де мешканець Нового Кодака відставний осавул Лазар Глоба розбиває Нижній сад) Катеринослав остаточно переїжджає туди. Влітку 1795 року до "південної столиці" (де мешкало близько 800 душ населення) приєднується як передмістя Новий Кодак (який навіть розполовинений порівняно з роками свого розквіту перевищував Катеринослав населенням більше ніж удвічі). В найближчі роки з 355 дворів Новий Кодак залишила 121 родина. В XX столітті місто остаточно увійшло в межі Катеринослава, перейменованого на честь більшовицького державного діяча в "Дніпропетровськ".

Проголошення суверенітету Редагувати

Після послідовної втрати Україною протягом 2010 року в результаті системних порушень та фальсифікацій президентських і парламентських виборів будь-якої легітимної влади, антиконституційного заколоту під виглядом "скасування конституційної реформи 2004 року" та низки зрадницьких антиукраїнських дій самопроголошеної влади, що довели її окупаційний характер (див. Донецький олігархічний паханат, СРСР 2.0) Капітулом Вільного екуменічного згромадження на території Нового Кодака 3 листопада 2010 року було проголошено Вільне місто Новий Кодак поза юрисдикцією окупаційної влади, про що повідомив у своєму ЖЖ-блозі чинний Пріор Згромадження.

Вільне місто Новий Кодак подало заявку на членство в Союз Вільних Міст, яка на даний момент розглядається.

Під час Революції гідності й Захисту Східних кордонів (листопад 2013 - квітень 2014) громадяни Вільного Міста Нового Кодака, в тому числі члени Новокодацької сотні відновленої Кодацької паланки Війська Запорозького низового, відстоюють власний суверенітет та відновлення державного суверенітету України разом з громадою та угрупованнями міста Січеслава, Кодацької паланки, FCDD та ін. Особливо слід відмітити участь в бойових діях проти загонів Дніпропетровської народної республіки ("тітушки", "народна дружина президента") та міліції Донецького олігархічного паханату на південних кресах піддоглядного Новому Кодаку Нижнього саду Лазаря Глоби в Половиці, де розташовано Раду та Президентську адміністрацію Дніпропетровської області (утворена 27 лютого 1932 року як спадкоємна Запорозькій Січі):

  • 26 січня - "штурм ОДА" (окупованої);
  • 2-5 березня - "захист ОДА" (звільненої);
  • 7 квітня - "стояння під ОДА" (після якого Дніпропетровська Народна республіка відмовилася від її захоплення і заявила про саморозпуск).

Асоціація з Україною Редагувати

23 лютого 2014 року Вільне місто Новий Кодак увійшло в Воєнний союз з Правим сектором та Кодацькою паланкою Війська Запорозького низового. В його складі контролювало Дніпропетровську ОДА до 7 березня, коли її було передано новопризначеному голові адміністрації. Тоді ж на противагу сепараторським діям віртуальних держав союзу Новоросії Капітул Екуменічного згромадження (СО) Голгофської скорботи за правом утворювача та тимчасового виконавчого органа Вільного міста приймає рішення про асоціацію його з Україною з правом сецесії у разі повернення державної влади на антиукраїнські позиції. Рішення набуло чинності 7 червня 2014 року після інавгурації обраного Президента України.

23 жовтня 2018 року Ратуша заборонила на території Вільного міста так звану "російську федерацію" (СРСР 2.0) як терористичну організацію.

25 січня 2019 року Магістрат у зв'язку з політичною атмосферою перед президентськими виборами в Україні, а також певними кризовими процесами у владних структурах Вільного міста змінив принцип інтеграції з Україною на sub condicione (під умовою). Це означає, що будь-яке порушення Українською державою умов, на яких була укладена асоціації (як то офіційне впровадження проросійської політики або гальмування реформ та євроінтеграції) автоматично означає призупинення асоціації з боку України як акт прямої дії, що не потребує ратифікації.

27 лютого 2019 року Ратуша констатувала, що скасування Конституційним Судом України статті 368-2 ККУ (незаконне збагачення) формально стало таким призупиненням, яке триватиме до термінового відновлення Україною відповідальності за незаконне збагачення в конституційній та правовій формі на виконання ст. 20 ратифікованої нею Конвенції ООН.

Громадянство Редагувати

Громадянство Вільного міста Новий Кодак набувається:

  • За правом народження або постійного проживання протягом п'яти років на історичній території Нового Кодака або в прилеглих до нього західних околицях (за Новокодацьким Парком) до Діївки, включаючи східну частину сучасного житлового масиву Червоний Камінь та плавні.
  • Постійними мешканцями інших населених пунктів в історичних межах Кодацької паланки - за заявою в Новокодацький Магістрат за умови визнання над собою юрисдикції Вільного міста.
  • За рішенням Капітулу Екуменічного згромадження (Суверенного ордена) Голгофської скорботи - особам, які потребують захисту від небезпеки для життя чи волі, що його могло б надати громадянство, але не є християнами або не розділяють екуменічних принципів, що унеможливлює їхнє безпосереднє членство в Згромадженні.

Джерела Редагувати

Примітки Редагувати

  1. На письмі можуть використовуються півустав, розширена максимовичівка або сучасне фонетичне письмо (грінченківка)
Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.