| Князівство Монтескано Soeverein Vorstendom Montescano Кнꙗзівство Тезджаногорiꙗ | |||||||||
| |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Девіз Nihil sine Deo | |||||||||
| Гімн Боже, спаси Князя | |||||||||
| |||||||||
| Столиця | Рітвик | ||||||||
| Мова (и) | нідерландська, раніше давньоруська | ||||||||
| Релігія | халкидонське християнство | ||||||||
| Грошова одиниця | флорін | ||||||||
| Законодавчий орган | Державна Рада | ||||||||
| Населення | 32 (2020) | ||||||||
| Форма правління | абсолютна монархія | ||||||||
| Суверенний князь | |||||||||
| - 2019 | Діонісій I | ||||||||
| Регент | |||||||||
| - 2020 | Кріштоф фон Дракон | ||||||||
Князівство Монтескано (укр. Князівство Тезджаногорiя, лат. Principatus Montescano, нід. Soeverein Vorstendom Montescano, фр. Principauté de Montescano) - мікронація без виходу до моря, яка існувала в 2019-2020 роках з територіальні претензії в Нідерландах, Словаччині та Великій Британії. Складалася з шести графств і трьох маркграфств. Державою-продовжувачем Монтескано є Павлівська Імперія.
Історія[]
Монтесканійська ID-картка
Монтескано було засноване павлівським царем Діонісієм Тезджаном-Смагіним як суверенне князівство на злитті середземноморської та германської культури. Назва князівства походить від латинізованої форми прізвища Тезджан - Tescano - і перекладається як "гора Тезджанів". Початкова декларація незалежності була написана 29 травня 2019 року і того ж дня прийнято Статут - Основний закон Князівства.
Протягом перших місяців існування Князівства колишнє Павлівське царство було трансформоване за Миколаївською угодою в міждержавний Павлівський Союз з Суверенним князем Монтескано як президентом Союзної Ради.
У червні 2019 року Князівство зазнало величезного розширення території через приєднання Недланду та численних смуг земель, якими володіли знайомі монарха. В результаті було створено ландтаг з 6 членів. Граф Пурмерландський, кузен монарха, також був запропонований і прийнятий на посаду спадкоємця. Менш ніж через місяць після аншлюсу в Недланді було проведено перепис. Через велику кількість неактивних підданих, які в іншому випадку були б усунені з реєстру підданих, граф Недланду Едвард Гендерсон подав до Суверенного князя заяву про незалежність. Вона була задовільнена протягом декількох годин, внаслідок чого всі титули та відзнаки, надані зареєстрованим у Недланді суб'єктами, були визнані недійсними.
У листопаді 2019 року в Князівстві було офіційно визнано значення нідерландської мови та культури. Нідерландська стає єдиною офіційною мовою Монтескано, а Ландтаг (німецький термін) перейменований на нід. Raad van State (Державна Рада). Тоді ж вперше за 4 місяці до Князівства була приєднана нова територія, і Спайренвуд став його шостим графством.
Через два місяці, коли лорд Християн Каролович Невтоненко, віконт Мису Гаттерас став членом Державної Ради, він запропонував акт, який встановлював у Монтескано руську культуру. Цей закон був ухвалений, хоча він не мав одностайної підтримки, як у більшості актів Державної Ради. Посада Великого Пенсіонарія перейменована на Посадника, а Державна Рада отримала офіційну назву українською мовою.
10 березня 2020 року у Ладозі було підтверджено перший випадок захворювання на коронавірус COVID-19 у мікронаціональній спільноті.
2 квітня 2020 року Державна рада прийняла новий Статут, який оголосив монарха Цісарем Монтескано та змінив офіційну назву держави на Царство. Дискусія в Державній раді не пройшла без суперечок, оскільки між Оптиматом та Павлівською силою виникли численні конфлікти, і фракція Павлівської сили навіть зайшла так далеко, щоб проголосувати за відродження Павлівської імперії. Конфлікт заспокоївся після того, як монарх відмовивcя від пропозиції про відродження Павліва.
Після того, як Гасаністан відійшов від Монтескано в розпал конфлікту між лідерами країн, почалася внутрішня проблема через те, що численні члени Державної Ради тепер не змогли зайняти своє місце в Державній раді як громадянина "нового" Гасаністану. Враховуючи останні змінами до Статуту, Монарх вирішив, що більше не здатний до царювання, і після короткого голосування в Державній раді Лорда Крістофеля ван Ахтербергена маркіза Гедевг-Ахтербергена було призначено регентом. Після оголошення регентом лорд Крістофель ухвалив указ про скасування численних суперечливих актів Державної ради.[1] Це призвело до відставки численних високопосадовців, зокрема Ярослава Мара. Лорд Крістофель запропонував новий Статут Державній раді, відновивши Князівство в тому ж стані, як у грудні 2019 року, хоча з ще двома територіальними претензіями.
12 червня 2020 року Феодосійською угодою на базі Князівства була перезаснована Павлівська Імперія.
Управління та політика[]
Монтескано - абсолютна монархія, під владою Cуверенного князя, яка базується на Божественному праві королів. Монарх є найвищим органом влади в Князівстві, який може затверджувати та приймати постанови та акти Державної Ради. Уряд Монтескано призначається відповідно до Статуту 2019 року.
Державна Рада - законодавчий орган, який виконував функції дорадчого органу при Монарху. Він складався з графів Князівства та всіх призначених Секретарів. Судова влада перебуває під контролем Монарха, і він має єдину владу призначати та звільняти суддів. Усі акти виголошувалися від імені Монарха.
Адміністративна структура[]
Основною формою адміністративного підрозділу першого рівня в Монтескано було графство або маркграфство. Графства були повинні охоплювати будь-які території Князівства в межах однієї квадратної милі землі та води, незалежно від того, чи є вони суміжними. У графствах, де не вся територія є сусідньою, кожна частина землі є баронією, в яку згруповані разом менші території. Кожна постійно населена баронія вважається муніципалітетом і може приймати свої місцеві закони шляхом прямого голосування його жителів або бароном.
- Список маркграфств
Ньовендам (Новгород-Західний)- Туркія
- Каап Гаттерас
- Список графств
- Гінтерберген (Запогорбамий)
- Пурмерландія (Могільов)
- Спайренвуд (Оболенськ)
- Вельсен (Ладога)
- Комстад (Комгород)
- Горн
Баронія Рітвик, що входить до графства Гінтерберген, є столицею Князівства. Більшу частину площі баронії займає Княжий палац, який є місцем проживання Князівської родини і роботи уряду. Графство Гінтерберген складається з великого озера та фермерського поля. Графство Пурмерландія складається з замку, в якому живе спадкодавець.
До 29 квітня 2020 року до складу Монтескано входили ще п'ять графств, а також заморські території, які не були повністю включені в Князівство і, перебуваючи під Монтесканським суверенітетом як невід'ємна частина Князівства, управлялися безпосередньо Монархом або його представником окремо від Державної Ради. Князівські накази Монтескано мали юридичну силу на заморських територіях і примат над місцевими законами. Графство Нордгорн складалося з невеликого острівця посеред річки. Графство Чипр складалося з численних будівель і дороги в північній частині Кіпру.
| Колишні графства | Колишні заморські території | |
|---|---|---|
|
|
Культура і релігія[]
Конфесійний склад громадян Монтескано станом на 20 січня 2020 року
На монтесканійську культуру значною мірою впливає італійська, французька, голландська, східнослов’янська та західно-турецька культура. На початку 2020 року проводилася державна політика рутеніфікації.
Статут офіційно не передбачає державної релігії, але через середньовічний принцип "чия влада - того й віра" такою широко вважається халкидонське християнство за віровизнанням Суверенного князя. Відповідно до церковного акту 2020 року офіційною державною релігією була встановлена Православна церква, але 29 квітня він був скасований регентом у пакеті інших князівських актів.[1]
Близько 58% підданих Монтескано сповідують певну форму християнства, причому більшість з них належить до помісних православних церков. Трохи більше 1/4 - атеїсти, а решта - мусульмани.
Основні християнські свята мають державний статус, але кожен підданий може вибирати, святкувати їх за юліанським чи за григоріанським календарем.
Посилання[]
Джерела[]