| Королівство Еллеоре Kongeriget Elleore мікронація | |||||||||
| |||||||||
| Девіз Let us help one another | |||||||||
| Гімн Ave nostre patria | |||||||||
| |||||||||
| Дата заснування | 27 серпня 1944 | ||||||||
| Мова(и) | данська, інтерлінгва | ||||||||
| Столиця | Маглелілль | ||||||||
| Грошова одиниця | лео д'ор | ||||||||
| Площа | 0.015 км² | ||||||||
| Населення | 263 (2006) | ||||||||
| Код країни | EO | ||||||||
Королівство Еллеоре (дан. Kongeriget Elleore, інт. Regno de Elloria) - одна з найстаріших мікронацій світу, розташована на острові Еллеоре в Роскілле-фьорд територією приблизно 15 000 м², в 4 км на північ від міста Роскілле на сході острова Зеландія, Данія.
Історія[]
Святкуванні королівського дня народження, 2010
З часів Реформації острів належав до міста Копенгаген. У 1907 році він став знаменитим по всій Скандинавії через з'йомки на ньому скандального фільму Оле Олсена "Полювання на левів" (дан. Løvejagten), який містив епізод справжнього вбивства на камеру двох левів, та його заборону датським міністром юстиції Пітером Альберті. Про це нагадують щитотримачі герба Королівства, лев і мисливець.
До 1944 року острів перейшов у володіння преподобного Ланге, який після тривалого обговорення вирішив продати його Спільноті св. Фінтана (Societas Findani), заснованій у 1938 році викладачами мови Копенгагенської благодійної Барфодської школи для хлопчиків. Угода була укладена 27 серпня 1944 року й започаткувала народження нової держави - четвертого за величиною королівство Скандинавії. Її громадянами стали члени Фонду Еллеоре (Elleoresamfundet), переважно учні з Копенгагену.
Незабаром після встановлення Королівства його історики дослідили історію острова від часів святого Фінтана Клоненагського. За їх твердженням, у Х столітті клоненагські ченці були змушені залишити Ірландію, щоб шукати притулку в інших місцях. Спочатку вони поїхали на острів Мен, звідки через деякий час рушили далі на північ, до острова Amitsoq поблизу Гренландії, а звідти - до датських вод у Роскілле-фьорд, де 17 лютого (день св. Фінтана) 944 року висадилися на острів Еллеоре. Там був заснований монастир Крун, який проіснував до часів Реформації, коли в 1535 році був зруйнований громадянами Роскілле, а його залишки - повінню, яка затопила частину острова. Останній абат пророкував відродження Еллеоре через багато століть.
Уряд[]
В королівстві з моменту створення змінилося шість монархів:
- Ерік I (1945-1949)
- Лев I ден Лілль (1949-1960)
- Ерік ІІ ден Шерартеде (1961-1972)
- Лев II ден Фолкекер (1972-1983)
- Леодора ден Дідіге (1983-2003)
- Лев III (2003-)
Спочатку, коли країна була ще молодою, уряд було організовано у формі таємного кабінету. Це означало певну обмеженість народовладдя. Перші роки Королівство керувалося Імперською Радою, фактично, лідерами Спільноти св. Фінтана, але після зростання функцій монарха 14 серпня 1948 року був створений кабінет міністрів, у якому брало участь дещо більше зацікавлених членів Ради для забезпечення поточного управління. Їм допомагали чиновники державних установ:
- Державна канцелярія (зовнішня політика)
- Внутрішнє управління (внутрішні справи)
- Генеральна колегія та адміралтейство (земля та флот)
- Торгова колегія (торгівля)
- Фінансова колегія (економіка нерухомості)
- Дирекція загальної безпеки (поліція)
- Орденський капітул (відзнаки чиновників)
- Гуманітарне відділення (освіта)
- Управління завершених та несподіваних справ (розгляд скарги, поданих у 10 однакових копіях).
З розбудовою Еллеоре протягом наступних десятиліть його громадяни вже вважали непридатним мати таємне лідерство. 26 жовтня 1967 року старий кабінет був заміщений виборним урядом на чолі з прем'єр-міністром, який зазвичай складається з дев'яти міністрів і обирається щороку на загальних зборах. Внаслідок революції в серпні 1969 року тодішня підпільна Революційна партія захопила все політичне лідерство країни, щоб проштовхнути політичні реформи. Як негайна реакція на конфлікт, врегульований переговорами, політична система країни була реорганізована. Після цього були створені адміністративні органи та встановлений "нормальний" кабінет міністрів. Через мирний характер реформи вона пізніше була названа "Культурною революцією".
Культура[]
Громадяни проводять на острові (який є пташиним заповідником під охороною ЄС) лише один тиждень на рік, який носить назву Elleuge. Столиця Маглелілль, фактично, табір скаутського типу, будується щороку і складається з великого намету міської ратуші та багатьох інших наметів громадян, згрупованих навколо нього, як визначено міською картою. Протягом цього тижня проводяться яскраві змагання: Еллемпійські ігри з нетрадиційних видів спорту та пісенний конкурс Ellevision. Також протягом тижня працюють чотири університети Еллеоре: Університет св. Фінтана, Кафедральний університет, Університетський центр Højekjøbing (HUC), а також Академія Skjønne Kunster (ASK). Інші щорічні заходи проводяться за межами острова.
Протягом десятиліть сформувалося багато властивих Королівству традицій, включаючи заборону на роман "Робінзон Крузо" та використання "Стандартного часу Еллеоре", що на 12 хвилин відстає від датського часу. Багато місцевих назв на острові, "уряд" королівства та назви, прийняті його "дворянством", є пародіями на датські еквіваленти.
В 1947 році Еллеоре починає випуск власних поштових марок-"попелюшок". На сьогодні побачили світло понад 1000 випусків. З 1962 року також випускаються щорічні різдвяні етикетки.
Офіційним виданням країни є "Еллеблад" (Elleblad), який видається з 1944 року і зараз є кольоровим журналом формату А5. За його допомогою Уряд може інформувати своїх громадян про важливі події, рішення, випуски марок тощо.
Валюта[]
Історія законного платіжного засобу Королівства Еллеоре старіша за саме королівство. Ще в 1938 році Спільнотою св. Фінтана були видані монети та банкноти.
Спочатку валютною одиницею була драхма, що дорівнювала 100 оболам. У 1948 році її замінив стакат, який дорівнював 10 далерам або 1000 скілінгів. У 1953 році 1 далер був розділений на 2000 гвідів. Водночас було введено спеціальні валютні одиниці - 1 діссе дорівнювала 340 гвідів (з 1970 року - 410), а 1 марка - 330 гвідів.
Починаючи з 1979 року, всі попередні грошові одиниці були замінені новою валютою "Лео д'Ор". Станом на 1 серпня 1984 року всі банкноти, деноміновані в попередніх одиницях, перестали бути законним платіжним засобом.
